Як присутність людини змінює поведінку диких тварин: що показало дослідження 4500 особин

Присутність людини помітно змінює поведінку диких тварин — навіть тоді, коли ландшафт навколо них залишається майже незмінним. Це показало масштабне дослідження, у якому науковці зіставили переміщення понад 4500 тварин із даними про активність користувачів смартфонів у США. Виявилося, що одна й та сама поява людей може по-різному впливати на вовка, оленя чи журавля.

Як науковці вимірювали вплив присутності людини

Дослідники об’єднали GPS-дані 4581 ссавця та птаха, які належали до 37 видів, з анонімною інформацією про рух мобільних телефонів. Вони порівняли щотижневі переміщення тварин у 2019 і 2020 роках — до пандемії та під час карантинних обмежень. Такий підхід дав змогу побачити різницю між територією, зміненою дорогами чи забудовою, і реальною кількістю людей поблизу: наприклад, ліс міг залишатися лісом, але стежки в ньому раптом ставали значно порожнішими.

Чому карантин став природним експериментом

Період локдаунів назвали «антропопаузою» — тимчасовим зменшенням людської активності. Для біологів це стало своєрідним природним експериментом: коли поїздок і прогулянок ставало менше, можна було перевірити реакцію тварин без масштабної перебудови середовища. Раніше вплив людей часто оцінювали за непрямими ознаками, такими як щільність забудови або рівень урбанізації. Цього разу орієнтиром була активність смартфонів у конкретних районах, тобто дослідники отримали наближений до реального показник людської присутності. Для порівняння: карта міста показує, де є дорога, а геодані можуть підказати, наскільки активно нею користувалися саме цього тижня.

Які види найсильніше реагували на людей

Для 57% досліджених видів значення мали і зміни ландшафту, і присутність людей. Обидва фактори впливали на розмір території або екологічної ніші для 67% ссавців і 68% птахів.

Де тварини особливо гостро відчувають людей

Найсильнішою реакція була у відносно незабудованих місцях, зокрема в національних парках. Парадокс полягає в тому, що саме такі території люди звикли вважати безпечними для дикої природи, але регулярні маршрути туристів можуть створювати там відчутний тиск. У 67% ссавців і 41% птахів одночасна дія людської активності та зміненого ландшафту призводила до скорочення використовуваної території.

Чому вовки, олені та журавлі реагують по-різному

Універсальної моделі поведінки не виявили. Вовки, наприклад, розширювали свій ареал, коли поруч ставало більше людей, очевидно намагаючись триматися далі від джерел активності. Біл####охвості олені, навпаки, використовували ширшу нішу в зміненому ландшафті, але звужували її за зростання кількості людей. Канадські журавлі демонстрували протилежну комбінацію реакцій — саме тому один рецепт для всіх видів тут не працює. Навіть близькі за розміром тварини можуть по-різному переносити шум, дороги, туристичні маршрути та постійну появу людей.

Чи допомагає тваринам така поведінка вижити

Поки що вчені не можуть однозначно сказати, чи є зміна маршрутів успішною адаптацією, чи сигналізує про стрес і небезпеку для популяцій. Відхід від людей може зменшити кількість зустрічей із туристами, але водночас змусити тварину витрачати більше енергії на пошук їжі або залишати зручні місця для розмноження. Подальший моніторинг охоплює вже понад мільярд записів про розташування приблизно 13 тисяч тварин у різних країнах. Такі дані допоможуть точніше планувати охоронні зони — наприклад, визначати не лише межі заповідника, а й періоди, коли окремі ділянки краще тимчасово закривати для відвідувачів.