Пастки мислення, в які потрапляють навіть найрозумніші люди

Наш мозок – особлива машина, яка контролює всі наші процеси мислення та життєдіяльності. Іноді наші думки можуть бути спотворені через зовнішній тиск, особисті мотивації та конфлікти. Однак спотворене мислення не означає, що людина дурна, оскільки будь-хто з нас може потрапити в таку пастку, навіть найрозумніший.

Суть у тому, що наш мозок навчився застосовувати деякі трюки, щоб швидко та селективно обробляти необхідну інформацію.

Повна обробка інформації може призвести до навантаження мозку, тому виникають помилки у нашому мисленні. Ми віримо в рекламу і в те, що нам подобається, ігноруючи об'єктивні факти. Часто ми не звертаємо достатньої уваги на те, що може завдати шкоди або викликати дискомфорт. Які шаблони та пастки існують у нашому розумі, які іноді грають злі жарти?

Ми віримо в те, що відповідає нашим переконанням, навіть якщо факти свідчать про інше.

Ми схильні вірити у те, що стало для нас стереотипом. Наприклад, ми всі думаємо, що повний місяць викликає загострення у людей з психічними розладами. Ця теорія виникла через міфи і уявлення про повний Місяць, і наші переконання засновані на цих уявленнях. Однак жодне дослідження не підтвердило такі "місячні" загострення. Не слід вірити у все лише тому, що так здається, а треба перевіряти факти.

Ми часто надаємо більше значення першій інформації, яку отримує наш мозок.

Якщо ми дізнаємося про щось нове, а потім зустрічаємо суперечливу інформацію, ми схильні більше вірити першому варіанту. Наприклад, згадаємо скандал із покемонами, коли вчені заявили про вплив мультсеріалу на психіку дітей. Пізніше з'ясувалося, що тільки в одній серії були кадри, які викликали напади епілепсії у невеликої кількості людей. Однак батьки по всій країні заборонили дітям дивитися цей мультсеріал, незважаючи на спростування аргументів.

Ми віримо, бо вірять інші.

Імовірність того, що ми повіримо у будь-що, набагато вища, якщо в це вірить більшість. Прикладом є люди, які вірять у свою перемогу в онлайн-казино або сподіваються на чесні вибори. Ця поведінка пояснюється колективною свідомістю, яка має авторитет. Навіть якщо виявляється, що ми помилилися, нічого страшного не відбувається, бо це не особиста відповідальність.

Ефект плацебо - якщо ми віримо, що якась речовина чи дія вплине на нас, вона і вплине.

Це цікаве явище, що активно використовується в медицині. Людині дають плацебо, переконують її, що це допоможе вилікуватися, і врешті-решт це відбувається, хоча саме плацебо не має фармакологічного ефекту. Існує також зворотний ефект відомий як ефект ноцебо. В експерименті людям з непереносимістю лактози давали речовини, що не містять лактозу, але переконували їх, що це викликає дискомфорт у шлунку. 44% піддослідних заявили, що вони мають дискомфорт, такий же, як при прийомі лактози.

Ми іноді вважаємо за краще ігнорувати проблеми, зариваючи голову в пісок, хоча усвідомлюємо, що це лише посилює наслідки.

Цей ефект спостерігається у курців, які розуміють шкоду сигарет для свого здоров'я, але продовжують палити.

Люди не так легко змінюють свої переконання.

Нам простіше жити у світі, де наш розум почувається комфортно, тому зміни можуть спричинити стрес. Прикладом є Ватикан, який визнав, що Земля обертається навколо Сонця лише 1992 року. Ми часто дотримуємося старих переконань, незважаючи на зворотні докази.

Ми дуже хочемо досягти чогось і обманюємо себе, не замислюючись про безпеку чи користь цього.

Наприклад, якщо тобі дуже подобається ідея займатися бізнесом з виробництва шоколаду, і ти бачиш, що деякі люди в цьому досягли успіху, ти можеш спробувати наслідувати їхній приклад, не враховуючи фактори, такі як клімат або географічне розташування місця, де ти живеш. Не ігноруй об'єктивні факти та навколишні умови, навіть якщо дуже хочеться чогось досягти.

У результаті, наш розум схильний до різних шаблонів і пасток, які можуть спотворити наше мислення.

Ми віримо в те, що відповідає нашим переконанням, надаємо великого значення першій інформації, схильні вірити більшості, піддається ефекту плацебо, ухиляємося від раціональності і дотримуємося старих переконань. Однак, усвідомлюючи ці пастки, ми можемо стати більш обачними та критично мислячими, щоб приймати обґрунтовані рішення на основі фактів та раціонального аналізу.