«Цукерки або вареники»: анекдоти про Хелловін по-українськи

Діти в костюмах вампірів та зомбі стукають у двері, а там бабуся, яка точно знає, що всім цим ряженим насамперед треба поїсти. Тут замість жаху вареники, замість гарбузового ліхтаря каша, а замість цукерок сало і лекція «ми у ваші роки». Добірка для тих, хто святкує Хелловін по-своєму, і для тих, хто досі вважає, що це просто колядки без пісні.


Діти постукали до баби Галі:
— Цукерки або життя!
— Яке життя, ви ж худі всі, як з хреста зняті! Заходьте, в мене вареники з картоплею.
Через годину вони вийшли з повними животами, банкою огірків і пакетом яблук. Цукерок так і не дали. Але скаржитись ніхто не став.


Онук прийшов до бабусі в костюмі вампіра.
— Ой, дитино, чого ти такий блідий? Ти їв сьогодні?
— Бабусю, я вампір!
— Вампір, не вампір, а супчику з'їси.


Сусідський малий у костюмі скелета подзвонив у двері. Дід відкрив, подивився, зітхнув:
— Ото таким і я буду, як пенсію ще трохи «проіндексують».


Американські діти на Хелловін збирають цукерки. Українські діти збирають цукерки, а потім мама забирає їх «на потім», і це «потім» не настає ніколи.


— Бабусю, а ти знаєш, що таке Хелловін?
— Знаю. Це коли ходять по хатах ряджені і просять їсти.
— Ну так.
— То це ж колядки, тільки без пісні і без совісті.


Дівчинка прийшла в костюмі відьми. Бабця подивилась на мітлу і кивнула з повагою:
— Добра мітла. Хату підметеш, тоді й дам цукерку.


Вирізали з дружиною гарбуза. Красивого, страшного, зі свічкою всередині. Поставили на ганок. Зранку прийшла теща, подивилась і каже: «Нащо ви гарбуз зіпсували? З нього ж каша мала бути». І пішла ображена. Наш гарбуз, до речі, і досі нас трохи боїться після цього.


Діти обійшли весь під'їзд. Результат: чотири цукерки, яблуко, мандарин, два вареники в серветці і одна лекція від пана Миколи з третього поверху про те, що «ми в ваші роки».


Онук у костюмі зомбі заходить до бабусі, хрипить, кульгає, руки вперед.
Бабуся, не відриваючись від серіалу:
— О, і дід у неділю так само з гаража приходить.


— Мамо, я хочу на Хелловін бути найстрашнішим!
— Добре, синку. Візьми з собою свій щоденник.


Американський Хелловін: страшні маски, павутиння, скелети на газонах. Український Хелловін: зранку вимкнули світло, ввечері дали, сидиш у темряві з ліхтариком, і з-за дверей хтось шепоче «цукерки або життя». Ти навіть не здригаєшся. Ти просто видаєш цукерку. Після останніх років нас уже нічим не налякаєш.


Діти постукали до діда Петра. Дід відчинив, оглянув компанію: привид, гарбуз, скелет і чомусь Спайдермен.
— Цукерок нема. Є сало.
Привид і гарбуз переглянулись. Скелет сказав: «Беремо». Спайдермен попросив ще й хліба.