Чорна пліснява в Чорнобилі: як гриб виживає під дією радіації та чи справді живиться нею

Чорна пліснява Cladosporium sphaerospermum живе всередині зруйнованого четвертого енергоблоку ЧАЕС і витримує рівні іонізуючого випромінювання, небезпечні для людини. Дослідники припускають, що радіація може не лише не шкодити цьому грибу, а й допомагати йому рости, однак остаточного доказу такого механізму поки немає.

Де саме виявили гриб, стійкий до радіації

Гриб знайшли на внутрішніх поверхнях укриття над зруйнованим реактором. Це не безпечна для відвідування печера, а частина промислового об’єкта, де рівень забруднення контролюють спеціальними приладами.

Як у Чорнобильській зоні знайшли незвичайну плісняву

Перші масштабні дослідження грибів у районі аварійного енергоблоку почалися наприкінці 1990-х років. Команда української мікробіологині Неллі Жданової тоді описала 37 видів грибів, які змогли існувати в екстремальному середовищі. Серед них найчастіше траплявся Cladosporium sphaerospermum — вид, який легко впізнати за оксамитовими колоніями на поверхнях.

Дослідники звернули увагу ще на одну деталь: цей гриб накопичував значну кількість радіоактивних речовин. Для звичайної плісняви подібне середовище стало б серйозною перешкодою, а Cladosporium sphaerospermum не просто зберігався, а формував цілі ділянки росту.

Що таке радіосинтез і яку роль відіграє меланін

У клітинах гриба міститься меланін — пігмент, який може змінювати властивості під впливом випромінювання. Саме тому вчені порівнюють можливий радіосинтез із фотосинтезом: рослини використовують світло, а гриб, імовірно, здатен отримувати додаткову енергію з радіаційного середовища.

Це лише робоча гіпотеза, а не встановлений факт. Простими словами, гриб може не «їсти» радіацію буквально, а використовувати меланін як своєрідний захисний механізм, що допомагає клітинам пережити пошкодження.

Чи доведено, що гриб живиться радіацією

Поки що ні. Дослідження за участю радіофармакологині Катерини Дадачової та імунолога Артуро Касадевалла показали незвичайну реакцію меланізованих грибів на випромінювання, але цього недостатньо для остаточного підтвердження радіосинтезу.

Учені досі з’ясовують, чи справді радіація стає для гриба джерелом енергії, чи допомагає йому лише переживати несприятливі умови. Різниця принципова: у першому випадку йшлося б про новий тип обміну речовин, у другому — про дуже ефективну стратегію захисту.

Чому Чорнобильська зона не стала мертвою пустелею

Після евакуації людей у зоні відчуження почали відновлюватися ліси, болота та популяції диких тварин. Водночас радіація нікуди не зникла: вона може спричиняти мутації, впливати на розвиток організмів і змінювати склад місцевих екосистем.

Наприклад, у деяких дослідженнях описували темніше забарвлення жаб, пов’язане з більшим вмістом меланіну. Проте науковці ще з’ясовують, чи виникла така особливість саме через радіацію, адже на організми можуть діяти й інші забруднювачі. Чорнобильська природа тому й залишається складним об’єктом для досліджень: життя тут триває, але його правила помітно відрізняються від звичних.