Чи зобов'язані батьки допомагати фінансово та морально своїм дорослим дітям?

Коли дитина виростає і залишає батьківський дім, здається, що вона стає самостійною. Однак багато дорослих досі розраховують на допомогу своїх батьків. Питання в тому, чи мають батьки продовжувати фінансово підтримувати дорослих дітей, організовувати їхнє весілля, допомагати з купівлею машини, іпотекою на квартиру, стежити за їхніми дітьми та допомагати в інших речах?
У дитинстві та юності ми прагнемо стати дорослими, або принаймні здаватися такими. З роками ми стаємо самостійними, починаємо жити окремо, працювати та вести своє життя. Однак, ми все ще часто звертаємося до допомоги батьків.

Недавні опитування показали, що багато дорослих дітей чекають від своїх батьків допомоги у різних питаннях. Статистика говорить про те, що 43% з них чекають фінансової підтримки, а 56% очікують на допомогу в купівлі квартири, машини або організації весілля. Велика залежність від батьків відзначається у сільських жителів, де 51% чекає на допомогу, тоді як у містах лише 31% потребують такої підтримки.

Очікування від батьків фінансової допомоги, автомобілів та підтримки – це дивно. Якщо батьки забезпечені, то допомога можлива, але все одно має бути добровільною. Однак, якщо батьки не забезпечені, то очікувати від них грошової допомоги є непристойним. Натомість, слід допомагати своїм старіючим батькам, купуючи їм продукти, оплачуючи лікування зубів та оплачуючи їхню відпустку. Це свого роду обов'язок, тому що в дитинстві та юності батьки вклали в нас багато, включаючи час, здоров'я, нерви та любов. Якщо щось потрібно навчити дітей, що подорослішали, то це навик розраховувати на себе і не ховатися за спиною батьків.

Претензії дорослих дітей до батьків

Чим довше я живу, тим частіше зустрічаю людей, які звинувачують своїх батьків у своїх проблемах, навіть якщо їм уже за 20 чи за 30. Вони звинувачують своїх батьків практично у всьому – починаючи від неправильного виховання та закінчуючи моральними травмами. Вони вважають, що всі їхні проблеми сталися не через власні помилки, а через недоліки виховання та недостатню турботу батьків. Якби не соціальні мережі, ми не знали б, наскільки багато дорослих дітей незадоволені своїм дитинством. Вони вважають, що батьки не повинні були вимагати від них мити посуд, допомагати по дому та на дачі, адже діти – це королі, а всі труднощі мають нести лише дорослі, вирощуючи таким чином несамостійних та неготових до життя дітей.

Часто психологи кажуть, що всі травми дитини виникають у дитинстві. Це улюблений прийом психологів, що дозволяє спрощено звалити всі проблеми дорослого життя на батьків, що може подобатися інфантильним клієнтам. Вони вважають, що батьки не так виховували, не так любили, не вміли говорити чи завдали душевної травми. Звичайно, наші батьки були далекі від ідеалу, але може ми самі були далекі від ідеальних дітей і підлітків, і найбільше тріпали нерви всім в сім'ї?


Батьки зробили все, що було в їх силах, але дорослим дітям варто не звалювати відповідальність за свої невдачі на своє дитинство чи батьків, а прийняти відповідальність за своє життя. Не можна дорослим людям старше 20 років постійно звинувачувати своїх батьків за проблеми у своєму житті. Коли людина стає дорослою, вона сама відповідає за своє життя, тому не варто продовжувати виправдовувати свої проблеми батьками. Досить вважати, що батьки завжди повинні щось робити чи щось компенсувати. Якщо вони щось винні, то, можливо, кілька заслужених підзатильників.

Краще запитати себе, що ти можеш зробити для своїх батьків, ніж чекати якихось знаків уваги. Адже тут усе зрозуміло. І не забувай частіше дзвонити своїм батькам, бо колись вони теж чекали на твої дзвінки. Побажаємо всім любові та порозуміння з батьками.