Чарльз Понці та його внесок в історію фінансових афер

Багатьом відома схема, де ви вкладаєте свої гроші, залучаєте нових учасників, а в результаті отримуєте прибуток, часто завдяки новим учасникам. Цю схему вигадав італієць Чарльз Понці, і незважаючи на її давність, вона досі працює.
Чарльз Понці народився Італії 1882 року. Його сім'я була багатою, але на момент його народження вони втратили свої фінансові заощадження. Незважаючи на скромний спосіб життя, сім'я змогла відправити Чарльза вчитися до Риму. Однак хлопець витратив усі гроші та вирішив вирушити до Америки за своєю мрією. 1903 року Понці приїхав до Бостона з двома доларами в кишені і метою стати мільйонером. Він почав з простої роботи - миття посуду та офіціанта. Хоча його звільнили через помилку в розрахунках з клієнтами, він мав великий бонус: гарний рівень англійської мови.

У 1907 році Чарльз приєднався до банку, який працював з італійськими емігрантами та пропонував клієнтам відсоткову ставку 6%, що вдвічі перевищувало ставки інших банків. Італійці довіряли "своєму" банку і приносили гроші, які приносили прибуток, але не від роботи банку, а тому, що приходили нові вкладники, яким поки що відсоток не належав. Ця схема була відома як "заплатити Павлу, пограбувавши Петра". Трохи пізніше Чарльз став керуючим банком, і на його честь схему було названо. Банк збанкрутував, його засновник Зароссі втік, а Понці був заарештований за підробку чеків. Проте в'язниця не завадила йому стати майбутнім королем аферистів. У 1919 році він опублікував книгу "Посібник з міжнародної торгівлі", де зібрані адреси європейських та американських торгових компаній. Це допомогло різним фірмам знаходити один одного, і є думка, що саме це послужило ключем до початку нового стартапу.

Понці отримав листа з Іспанії, який, ймовірно, був замовленням на каталог. Разом з листом прийшов купон у відповідь, який потрібно було обміняти на поштові марки, вартість яких дорівнювала витратам на відправку каталогу назад. Чарльз запропонував обміняти купон на марки вартістю 5 центів, тоді як купон коштував 4,5 цента. Понці зрозумів, що можна заробити на цій різниці, особливо з огляду на потужну інфляцію після Першої світової війни. Він почав конвертувати долари в інші валюти за гарним курсом, потім агенти скуповували купони в різних країнах і відправляли їх до США, де Понці змінював їх на марки.



Понці зареєстрував компанію з обміну цінних паперів і обіцяв своїм інвесторам збільшити їхню внесену суму на 50% за 45 днів, а за квартал - удвічі, кажучи, що це можливо завдяки обміну купонів на марки та їх продажу. Для відкриття компанії Понці зайняв 200 доларів у продавця меблів Деніелса. Компанія швидко росла, і Понці передав керування 18-річній дівчині Люсі Мартеллі. Він же насолоджувався своїм прибутком, купив особняк за 35 тисяч доларів, одягався франтом і ходив із золотими набалдашниками на тростині, як він завжди мріяв.
Понці почав випускати роздруковані векселі, які гарантували повернення грошей із відсотками інвесторам, хоча фактично гроші інвесторам приносили лише нові учасники, зацікавлені у новому "бізнесі". Зрештою схема Понці обрушилася, і він був визнаний винним у шахрайстві.

Майстер меблів, Деніелс, помітив, що Понці почав жити розкішно і вирішив пред'явити йому претензію. Він прийшов до нього разом із адвокатом і стверджував, що віддав йому 200 доларів з умовою, що йому буде покладено половину майбутнього прибутку компанії. В результаті почався розгляд, і активи Чарльза були заморожені на цей час. Аудитори прийшли в компанію для перевірки, і Понці повідомив, що прийом коштів призупинено. Вкладники почали нервувати та вимагати повернення своїх грошей. Понці також почав турбуватися і пригощав своїх клієнтів хот-догами та кавою, а також ставив підставних людей у чергу, які запевняли, що гроші будуть виплачені обов'язково. Перші вкладники дійсно отримали кошти.

Компанія, очолювана Чарльзом Понці, мала зобов'язання на суму 7 млн. доларів. Однак після того, як Понці був заарештований, його архіви були обшукані, і знайдені кошти були спрямовані на виплати вкладникам. У цей період ЗМІ дізналися про минуле Понці та опублікували статтю про афериста. У підсумку Понці був засуджений до п'яти років ув'язнення за нестачу в розмірі 2 млн доларів, які він не виплатив вкладникам. Після виходу з в'язниці він продовжував обманювати і був депортований до Італії. Там він працював викладачем і потім представляв італійську авіакомпанію у Бразилії. Понці помер у лікарні для бідних у Ріо від крововиливу в мозок, залишивши при собі лише 75 доларів.