Причини, чому ти схильний швидко звикати до хорошого і прагнути більшого

Навіть коли тобі вдається досягти значних цілей, таких як підвищення на роботі або покупка квартири, почуття щастя від таких радісних подій не триває довго. Ти можеш відчувати короткочасне задоволення, але невдовзі створені тобою умови стають звичайними і ти починаєш шукати нові цілі, ще амбітніші, ніж ті, яких ти вже досяг. Важливо зауважити, що наші уявлення про зміни у житті можуть відрізнятися від того, що ми отримуємо насправді. Це може пояснити, чому ми швидко звикаємо до добрих речей і завжди прагнемо більшого.

У процесі досягнення мети ти збільшуєш свій рівень життя, тому що твої можливості поступово зростають, і ти можеш задовольняти все більше своїх потреб. Але як тільки мети досягнуто, твоє зростання припиняється, і ти швидко адаптуєшся до нових умов, втративши радість від змін, що відбулися. Натомість, ти починаєш почуватися незручно, відчувати стагнацію і бажання переживати нові емоції. Щоб задовольнити ці потреби, тобі може знадобитися встановити більш масштабні цілі і наполегливо працювати, щоб їх досягти.

Коли ти прагнеш певного рівня життя, те, що раніше здавалося недосяжним, стає тобі буденним. На початковому етапі ти дивився на інших людей, які дозволяють собі більше, ніж ти, і думав, що це межа твоїх мрій. Однак, коли в тебе нарешті виходить досягти своєї мети, ейфорія швидко минає. Ти починаєш вважати свої досягнення, яких ти досяг, як належне, навіть якщо вклав багато часу, зусиль і грошей. Ти звикаєш до нового стану і вже розглядаєш його як норму. Це відбувається з усіма, включаючи мільярдерів, які можуть дозволити собі все, але швидко втомлюються від своїх безмежних можливостей. Саме тому вони починають шукати нові, дивні та незрозумілі хобі або робити невиправдано дорогі покупки.

Ти можеш надто ідеалізувати свої цілі, коли прямуєш до їх досягнення. Ти уявляєш, як життя круто зміниться на краще, як створиш собі комфортні умови і насолодишся досягнутим. Але коли мета здається недосяжною, твої очікування виявляються надто високими. Коли ти прагнеш бажаного, радість швидко минає, і ти усвідомлюєш, що отримане не відповідає твоїм ідеям. Це призводить до розчарування та бажання ставити нові цілі та прийматися за їх реалізацію. Це є спільною ситуацією для всіх, навіть для тих, хто вже досяг багато чого.

Ти можеш стати залежним від досягнення цілей, як і від будь-якого іншого виду залежності. Механізм дії залишається однаковим - ти отримуєш емоційне піднесення, яке згодом зменшується, і щоб випробувати його знову, тобі потрібно ставити дедалі більше амбітні цілі. У разі досягнення цілей тобі потрібно не просто працювати наполегливо, але й будувати більш тривалі плани на майбутнє, які вимагатимуть додаткових зусиль і часу. Може здатися, що така залежність корисна, але насправді вона має багато недоліків, включаючи неможливість просто насолоджуватися життям та отримувати задоволення від маленьких речей.

Надмірні порівняння себе з іншими можуть зашкодити твоєму психологічному благополуччю. У кожної людини свої унікальні потреби та цілі в житті. Декому потрібно мати свою яхту і подорожувати по всьому світу, а іншим достатньо займатися улюбленою справою. Якщо ти постійно порівнюєш себе з оточуючими, то ймовірно, ти ніколи не будеш задоволений своїми досягненнями і намагатимешся перевершити інших людей. Це може призвести до втрати часу і енергії на те, що може бути не має для тебе значення.

Перфекціонізм - це коли ти прагнеш ідеального виконання будь-якого завдання. Але незалежно від того, як багато ти досяг, ти завжди відчуваєш невдоволення собою і думаєш, що міг би зробити ще краще. Ти швидко звикаєш до хороших результатів, і через те, що ти не знаходиш причин для радості у своїх досягненнях, тобі важко відчувати позитивні емоції.