«Як X»: що стародавня ДНК розповіла про невідому тварину льодовикового Сибіру

Невідому тварину льодовикового періоду виявили завдяки аналізу стародавньої ДНК із Денисової печери на Алтаї. Генетичні дані показали: цей великий парнокопитний був близьким родичем сучасних яків, але не належав до жодного відомого виду. Поки що науковці називають його «Як X».

Як стародавня ДНК допомогла розпізнати «Яка X»

Кістки виявилися надто пошкодженими, щоб визначити тварину лише за формою. Дослідники дослідили 20 фрагментів: 14 знайшли в Денисовій печері, ще шість — в інших місцях Алтаю, а їхній вік становить приблизно від 250–200 тисяч до 27 тисяч років. Генетичний матеріал у такому разі працює майже як біологічний штрихкод: навіть маленький уламок можна зіставити з відомими еволюційними лініями. Для порівняння, розділення лінії «Яка X» та предків сучасних яків відбулося близько 400 тисяч років тому — задовго до появи більшості знайомих нам людських цивілізацій.

Попри слабке збереження матеріалу, вченим вдалося відновити 20 стародавніх геномів. Аналіз відніс тварину до родини парнорогих, однак її генетичний профіль не збігся ні з одним сучасним чи вже описаним вимерлим видом.

Чому «Як X» досі не має офіційної назви

Попереднє позначення не є науковою назвою. Для формального опису нового виду потрібні не лише генетичні результати, а й переконливі морфологічні ознаки — наприклад, характерна будова черепа, зубів або рогів. Тут таких добре збережених деталей недостатньо, тому дослідники поки залишили робочу назву «Як X».

Це схоже на ситуацію, коли фахівці точно розуміють родинні зв’язки тварини, але не можуть скласти її повний «портрет». Саме тому остаточний статус знахідки ще можуть уточнити після нових розкопок або повторного аналізу матеріалу.

З ким жив невідомий родич яків у льодовикову епоху

«Як X» мешкав у Сибіру поруч зі степовими зубрами, турами, шерстистими мамонтами, носорогами та кіньми. У цьому ж середовищі полювали печерні гієни й бурі ведмеді — тож тварині доводилося конкурувати за траву та уникати великих хижаків.

Тодішній Сибір не був суцільною крижаною пустелею. Значні простори займав мамонтовий степ — трав’яниста екосистема, де одночасно могли знаходити корм численні великі ссавці. Через спорідненість із яками «Як X», імовірно, мав масивне тіло, роги та довгу густу шерсть; для масштабу, великі самці сучасних яків важать близько тонни.

Коли зник «Як X» і що сталося з його популяцією

Геноми дали змогу простежити не тільки походження тварини, а й зміни її чисельності. За оцінками науковців, популяція почала скорочуватися під час потепління приблизно 120 тисяч років тому, коли умови мамонтового степу стали менш сприятливими для холодолюбних великих травоїдних.

Точну дату вимирання встановити поки не вдалося. Наймолодші досліджені зразки мають близько 27 тисяч років, але це лише показує, що тварина жила в регіоні в той період, а не визначає момент її остаточного зникнення. Нові кістки з пізніших шарів могли б істотно звузити цей часовий проміжок.